День пам’яті та надії
«Кожного року, у ці травневі дні, дух Перемоги витає над оновленою, омитою сльозами й росами, відбудованою людськими руками землею. Минають роки, змінюються покоління. Настане той час, коли зовсім не залишиться живих ветеранів війни – творців історії, але зостанеться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту страшну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо та горе. Від нас усіх залежить, щоб це залишилося в пам’яті прийдешніх поколінь, щоб жах знову не повторився» – такими словами почалась виховна година у 168 групі медичного коледжу. Ведучими, одягненими у військову форму, були студенти Головань Наталія та Григор’єва Карина , які коротко згадали історію Другої світової війни, про те , що 69 років відділяє нас від тих травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найкровопролитнішої в історії людства війни. Але безсмертний подвиг переможців, що відстояли свободу і незалежність своєї Вітчизни, очистили рідну землю від чужоземної навали, принесли свободу народам поневоленої Європи.
Ми маємо бути гідними цього високого подвигу, своїми помислами, прагненнями і добрими справами зміцнювати дорогоцінний мир на українській землі. Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього!
[right][/right]Михацька В.Я., бібліотекар
