Львів – це душа України!
23 вересня студенти коледжу здійснили екскурсію до гарного міста Львова та були дуже вражені побаченим: гостинністю і добродушністю городян, великою кількістю кафе та ресторанів, насолодитися відпочинком в старовинній атмосфері львівських вулиць та замків, отримати максимум інформації з історії та архітектури міста Лева.
Майбутніх медиків у першу чергу зацікавила аптека-музей, яка вабить багатьма унікальними експонатами: книжками зі старовинними рецептами лікарських препаратів, колекцією медичних приладів, посуду, яким понад чотириста років. У підземеллях побачили облаштовану справжну лабораторію середньовічного вченого-алхіміка.
Далі відкрився захоплюючий Домініканський собор, який заснували ще у XIII столітті на прохання дружини українського князя Лева Даниловича, угорської принцеси Констанції, яка була католичкою і на чужині тужила за своєю вірою. Всередині храму низка надгробків.
Вийшовши з храму домініканів, екскурсію продовжили до пам’ятника Іванові Федорову, українському першодрукареві. Тут на невеличкій площі розташований ринок букіністичної літератури, де за символічну суму можна придбати книги класиків світової літератури.
Також оглянули Палац Потоцьких, де знімали «мушкетерів».
Побачили, але не заходили в Каплицю Боїмів (відкрита для відвідувачів лише в літні місяці), яка є окрасою Катедральної площі, звідки відкривається один з найкращих краєвидів Львова: на Площу Ринок і міську Ратушу. Львівський купець родом з Угорщини, Георгій Боїм, збудував родинну каплицю небаченої краси. Купол якої завершує статуя скорбного Христа у Гетсиманському саду, де він просить Отця, щоб Його оминули страждання на хресті.
Далі прямували до Львівської ратуші, що розташована в центрі ринкової площі. Ратуша впродовж свого існування була місцем розташування центральної міської влади Львова, на сьогодні є резиденцією Львівської міської ради. Пам’ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Сучасна вежа львівської ратуші має висоту 65 метрів, є найвищою в Україні. А ще тут їздить маленький трамвайчик…
Площа Ринок — найкраще місце для відпочинку у Львові. Виникла вона за князювання Лева Даниловича, у другій половині XIII ст., як центр торговельного та суспільного життя міста. Лише тут дворяни та вище духовенство мали право споруджувати будинки вище трьох поверхів заввишки і розміщувати на фасаді більше трьох вікон на одному поверсі. Упродовж багатьох століть площа Ринок була центром усього життя Львова — економічного, політичного, культурного.
Здається, що у місті Лева кожен будинок, квартал, провулок дихають історією. Вони зберігають пам’ять про те, що відбулося багато століть тому. Це і створює неповторний шарм, яким зачаровуються туристи. Наприклад, Палац Корнякта — надзвичайно цінна ренесансна пам’ятка 1580 року, палац найбагатшого львів’янина за всю історію міста купця Костянтина Корнякта. 1908 року будівлю викупило місто, і вже майже сто років тут працює Львівський історичний музей.
Побували у Криївці — заклад з оформленням польової криївки УПА, знаходиться в підвалі одного з будинків на площі Ринок. Для того, щоб потрапити до закладу, потрібно знати патріотичне гасло-пароль “Слава Україні – Героям слава!».
В самісінькому центрі Львова, на площі Ринок влаштували шахту, з якої видобувають каву! Тут в можна спуститись в підземелля і побачити як шахтарі вантажать кавові зерна і відправляють на поверхню, де їх обсмажують і перемелюють. Тут знаходиться найбільша кав’ярня Львова, де можна відразу посмакувати філіжанкою запашної кави.
Насолодились студенти у майстерні шоколаду, яка пропонує шоколадні вироби ручної роботи зі справжнього бельгійського шоколаду. Кожна цукерка і фігурка виліплені дбайливими руками майстрів. Всього асортимент цукерок налічує 42 види, з них 16 видів трюфелів з різноманітними смаками від класичних до фруктових, цукерки з марципаном, кремові начинки і горішки в шоколаді. А на першому поверсі, за склом, з цікавістю спостерігали за процесом виробництва шоколаду.
Сподобалась центральна частина міста завдяки старим будинкам з їх чудовими балконами, візерунками навколо вікон та при вхідних дверях, брамах, вітражах, лавочках, ліхтарях — створюють особливу атмосферу цілісного старовинного міста.
Правда й те, що майже на кожному будинку можна знайти щось особливе, чого не має інший будинок: чи то малюнок, чи символ, чи левів, які відрізняються один від одного.
Cтуденти побували ще й на фестивалі кави, який проходив на проспекті Свободи, а увечері відвідали Оперний театр. Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями. Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі – Слави, яка тримає золоту пальмову гілку.
Інтер’єр львівської опери вражає не менше, ніж зовнішній вигляд. Внутрішнє убранство споруди оздоблене позолотою (на неї витратили декілька кілограмів золота), різнокольоровим мармуром, декоративними розписами і скульптурою. Чотириярусний глядацький зал має форму ліри і вміщує понад тисячу людей.
Зал оперного театру відзначається чудовою акустикою. Тут студенти насолоджувались оперою «Бал маскарад».
Львів заворожив наших студентів загадковістю та таємничістю, вразив своєю шаленою енергією, неповторною колоритністю та самобутністю.
В.Я.Михацька,бібліотекар І категорії