Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози встановлений в Україні «з метою активізації діяльності із запобігання виникненню і поширенню захворювань на рак молочної залози, привернення уваги суспільства до цієї проблеми» згідно з Указом Президента України «Про Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози» від 17 січня 2005 р. № 42/2005. Проводиться щорічно 20 жовтня.
Рожева стрічка – інтернаціональний символ, який використовується організаціями та приватними особами, які підтримують програму боротьби проти раку молочної залози. Вперше вона була введена «Організацією боротьби із раком молочної залози ім. С’юзан Г. Комен». У 1991 році члени організації роздавали рожеві стрічки всім учасникам «Пробігу за зцілення». Чому стрічка саме такого кольору? Тому що рожевий – колір життя, краси та здоров’я, символізує все те, що протилежне раку.

Рак молочної залози (РМЗ) – одна з найважливіших проблем сучасної медицини. Щорічно в світі діагностується близько мільйона нових випадків цього захворювання, 15000 з них – в нашій країні. За даними ВООЗ, вік 30 % жінок, які померли від РМЗ, становив менше 45 років. У світі (як і в Україні) РМЗ займає перше місце серед онкологічних захворювань у жінок. Серед причин смерті від новоутворень – знаходиться на другому місці. Найбільша захворюваність відмічається в США та країнах Західної Європи, досягаючи 30% всіх нових випадків раку у жінок. В цілому, рівень захворюваності на РМЗ за останні 20 років зріс на 30% і щорічний приріст складає 1-2% на рік. Однак, смертність при цьому не збільшується завдяки покращенню діагностики та методів лікування.
В Україні кожні 35 хвилин 1 жінці ставлять діагноз – РМЗ і щогодини 1 пацієнтка помирає від цієї хвороби. Кожна жінка, яка захворіла на РМЗ в середньому втрачає 17 – 18 років життя, більше 30% хворих знаходяться у віці 30-54 років. В 79% дана патологія була виявлена при проведенні профілактичних оглядів. На жаль, щорічно близько 20% нових випадків РМЗ реєструються на пізніх стадіях через невчасне звернення жінок до спеціалістів.

Треба пам’ятати, що виявлення РМЗ або іншого онкологічного захворювання, не є вироком для хворого. На сучасному етапі розвитку клінічної онкології є всі можливості ефективно боротися із цією недугою. За даними Інституту раку США при своєчасному виявленні РМЗ можливо вилікувати у 98,1% жінок.
До факторів ризику виникнення РМЗ відносяться:
-вік понад 40 років;
-високий рівень естрогенів в крові;
-наявність родичів 1-ої лінії (мати, сестра, тітка, бабуся), які хворіли на РМЗ;
-прийом гормональних препаратів з метою контрацепції чи регуляції менструального циклу, замісної гормональної терапії під час менопаузи;
-перша вагітність у віці старше 30 років;
-раніше перенесений рак яєчників чи молочної залози;
-контакт з джерелами радіації; мастопатії;
-відсутність вагітностей та пологів,
-аборти;
-ендокринні порушення (захворювання щитоподібної залози, ожиріння);
-ранній початок менструацій (до 12 років) та чи пізній початок менопаузи;
-підвищене вживання жирної їжі.
На жаль, явні прояви захворювання з’являються, як правило, вже в занедбаних формах пухлини. Це можуть бути щільні безболісні утворення в молочних залозах, деформування та втягнення соска, на шкірі з’являються виразки, вона набуває вигляду «лимонної шкірки», червоніє, набрякає. Проявом раку можуть бути також виділення з соска, частіше кров’янисті. При поширенні процесу відбувається збільшення та ущільнення підпахвових лімфовузлів. Жінкам необхідно пам’ятати наступні правила:
-самообстеження молочних залоз необхідно проводити раз на місяць (через 2–3 дні після закінчення менструації, в менопаузі – в перший день кожного місяця);
-своєчасно проходити профілактичний огляд (жінкам у віці від 20 до 40 років необхідно відвідувати мамолога з метою обстеження молочних залоз не рідше ніж раз у 2 – 3 роки, після 40 – щорічно) і спеціальну діагностичну процедуру – мамографію. Першу (так звану базисну) мамографію необхідно зробити по досягненню 40 років. З 40 до 50 – повторювати її через кожні 2 – 3 роки, а після 50 – через кожні 2 роки для контролю (якщо лікар не рекомендує частіше). Все це допоможе вчасно виявити захворювання. Окрім цього необхідно пам’ятати про профілактичні заходи, спрямовані на формування та підтримку здорового способу життя: раціональне харчування, нормалізацію ваги, відмову від куріння та надмірного вживання алкоголю, достатнє фізичне навантаження та тривале грудне вигодовування.
Бережіть своє здоров’я!