Вони не гірші, а інші: правила мотивації студентів, які виросли зі смартфоном у руках

Скляні очі, ледь помітне сяйво екрана смартфона під партою, відчутна тиша там, де мали б лунати жваві запитання. Якщо ця картина — ваша щоденна реальність, ви не самотні. Багато викладачів та батьків сьогодні стикаються з викликом: перевірені роками методи навчання просто не працюють із сучасною молоддю, а будь-яка спроба викликати інтерес розбивається об стіну байдужості. Причина цієї прірви в тому, що перед нами — покоління Z, або «зумери». Щоб зрозуміти їх, ми повинні спершу прийняти фундаментальну тезу: технології для них — це не інструмент, яким вони користуються, а середовище, в якому вони живуть. Це перше покоління «цифрових аборигенів», яке виросло у світі, де інтернет був завжди. Їх мозок, спосіб мислення та сприйняття інформації кардинально відрізняються, адже вони постійно обробляють кілька потоків даних одночасно. Але це не вирок. Їх відкритість до нового, бажання вчитися та покращувати світ — це потужний ресурс, який просто потребує іншого підходу. 23 грудня Лашевич Ольга під час тренінгу для викладачів нашого коледжу яскраво розкрила дев’ять практичних стратегій, що ґрунтуються на психології та цифрових звичках «зумерів». Це конкретні інструменти, які допомагають нам знайти з ними спільну мову та перетворити навчання на захопливий і продуктивний процес.

Правило 1. Говоріть їх мовою — цифровою. Для сучасної молоді технології — це рідна стихія. Ігнорувати цей факт — означає свідомо відмовитися від найефективнішого каналу комунікації. Статистика невблаганна: 92% представників цього покоління щодня перебувають онлайн, а від 2 до 4 годин проводять на YouTube. Тому інтеграція мобільних додатків, інтерактивних онлайн-платформ та відеоконтенту в навчальний процес — це не загравання з молоддю, а спосіб подати матеріал у звичному та зрозумілому для них форматі. Коли ви спілкуєтеся у правильному середовищі, наступним кроком є структурування контенту так, щоб він захоплював увагу. І тут на допомогу приходить гейміфікація.

Правило 2. Перетворіть навчання на гру. Гейміфікація — це впровадження ігрових елементів (квестів, змагань, вікторин, конкурсів) у неігрові процеси, зокрема в освіту. Коли студент не просто слухає лекцію, а виконує місію чи змагається з іншими, його залученість зростає в рази. Такий підхід не лише мотивує, а й допомагає краще закріпити отримані знання на практиці, перетворюючи нудне зазубрювання на цікаву пригоду. Однак навіть найцікавіша гра втрачає сенс, якщо гравець не розуміє її мети. Це підводить нас до ключового питання, яке «зумери» ставлять постійно.

Правило 3. Відповідайте на питання «Навіщо?». «Зумери» — це покоління прагматиків, які хочуть покращити світ. Їм недостатньо абстрактної теорії; їм необхідно чітко розуміти, як саме отримані знання допоможуть вирішити реальну проблему чи знадобляться в майбутній кар’єрі. Їх питання «Навіщо мені це вчити?» — це не вияв неповаги, а запит на практичну цінність. Пов’яжіть навчання з реальним життям: використовуйте проєкти, що базуються на актуальних сценаріях, та вирішення кейсів. Покажіть їм, як знання стають інструментом для позитивних змін, і ви отримаєте найвмотивованіших студентів. Щоб практична інформація була засвоєна, її потрібно правильно «упакувати», враховуючи особливості сприйняття цього покоління.

Правило 4. Подавайте інформацію мікродозами. Через постійну взаємодію з короткими та яскравими форматами контенту у покоління Z сформувалося «кліпове мислення». Це не недолік, а адаптація до інформаційного середовища. Вони чудово справляються з багатозадачністю, але їхня здатність концентруватися на одному монотонному об’єкті тримається в середньому 7-10 хвилин. Забудьте про довгі лекції. Використовуйте мікронавчання: подавайте матеріал невеликими, змістовними блоками, активно використовуючи візуальний контент — інфографіку, схеми та короткі відео. Такий підхід до подачі матеріалу стає ще ефективнішим, коли студент відчуває, що може впливати на процес навчання.

Правило 5. Надайте свободу вибору та гнучкість. У сучасних підлітків сильні підприємницькі амбіції та прагнення контролювати власне життя. Персоналізація для них — ключ до залучення. Надайте їм можливість обирати індивідуальні навчальні траєкторії, самостійно визначати темп та методи вивчення матеріалу. Гнучкий графік та можливість дистанційного навчання не лише підвищують їхню мотивацію, але й виховують відповідальність за власний результат. Коли студент рухається власною траєкторією, йому вкрай важливо розуміти, чи правильним шляхом він іде.

Правило 6. Забезпечте миттєвий зворотний зв’язок. Сьогочасне студентство виросло у світі соціальних мереж, де реакція на будь-яку дію є миттєвою. Це не нетерплячість, а глибоко вкорінений цикл зворотного зв’язку, який у реальному часі підтверджує правильність дій та докладених зусиль. Без нього вони почуваються так, ніби працюють у вакуумі. Намагайтеся надавати швидкий, конструктивний та регулярний фідбек. Це показує, що їхня робота важлива і помічена, та дозволяє оперативно коригувати курс. Окрім зв’язку з викладачем, для них не менш важлива взаємодія з однодумцями.

Правило 7. Створюйте простір для співпраці. Хоча «зумери» цінують незалежність, вони також є соціально орієнтованими та чудово працюють у команді, коли бачать у цьому сенс. Вони відкриті до нового та цінують різноманітність думок. Заохочуйте групові проєкти, обговорення та спільний пошук рішень. Використовуйте для цього як цифрові інструменти для колаборації, так і живу взаємодію в аудиторії, щоб розвивати їх комунікативні навички. Ефективна співпраця можлива лише в атмосфері довіри та безпеки.

Правило 8. Подбайте про емоційний добробут. Представники сучасного покоління можуть бути більш схильними до тривоги та стресу, особливо враховуючи виклики, які стоять сьогодні перед молоддю в Україні. Створення безпечного, сприятливого та психологічно комфортного навчального середовища є надзвичайно важливим. Проявляйте емпатію, будьте відкритими до діалогу та пропонуйте ресурси підтримки. Студент, який почувається в безпеці, значно більш відкритий до навчання та готовий ризикувати. У такому підтримуючому середовищі змінюється і сама суть оцінювання.

Правило 9. Хваліть за зусилля, а не лише за результат. Для формування стійкої внутрішньої мотивації та заохочення їхнього прагнення постійно навчатися, важливо відзначати не тільки фінальний успіх. Хваліть студентів за старання, наполегливість, креативний підхід та подолання труднощів. Коли вони бачать, що цінується їх праця, а не лише оцінка, це надихає їх не боятися помилок, експериментувати та докладати більше зусиль у майбутньому.

Викладачі поділились досвідом роботи з сучасними дітьми та погодились, що сьогоднішній освітній процес вимагає гнучкості та готовності змінюватися. Вони не намагаються бути складними — вони просто функціонують за законами нового, цифрового світу. Вони не гірші, вони – інші … Головне у взаємодії з цими студентами — автентичність та повага. Будь-яка фальш або примус будуть миттєво розпізнані та відторгнуті. Зрештою, ми всі прагнемо одного, адже, як влучно сказано, гарний студент – це вмотивований студент. Адаптація методів викладання — це не поступка, а інвестиція у майбутнє. Вибір, отже, не в тому, чи зміниться освіта, а в тому, чи очолимо ми ці зміни, чи залишимось позаду. А що, якщо замість того, щоб змушувати студентів адаптуватися до наших застарілих методів, ми адаптуємо наші методи до їхнього майбутнього?

Ольга ЛАШЕВИЧ, викладач математики, фізики