Волонтерство: маленькі кроки – великі справи
У наш час серед молоді часто постає питання: «Що я можу зробити для інших? Чим особисто я можу бути корисним/ою?».
Відповідь ховається в простих діях, які мають величезний вплив. Саме про це був наш сьогоднішній тренінг для підлітків, який ініціювали і практично самостійно організували студенти ЗМФК групи Л-52. Звісно я теж брала участь і відчинила трошечки двері у світ волонтерства. Приємно, що взяти участь відгукнулись усі: Марач Анастасія (гімназія 9) – юна волонтерка, учні 11-Б класу. Ліцею 1 ім. Лесі Українки, які з перших днів війни були надійним моїм плечем, донька захисника – Троцька Мирослава, ну і звісно студенти ЗМФК.
Що ми робили і якою була мета зустрічі?
У День волонтера, на мою думку, важливо почути молодь. Як бачать вони волонтерський рух в нашому місті? Які ідеї мають і чим уже готові поділитися? Тому ми говорили про те, що таке волонтерство, які його напрямки та чому допомагати іншим – це не лише потрібно, а й надзвичайно важливо. Особливо під час війни.
Згадали історії реальної молоді з Хмельниччини, Житомирщини, Рівненщини, Звягельщини.
Поділились власним досвідом: як кожен починав, що мотивує продовжувати, і як волонтерство змінює життя інших.
Мали і практичні завдання: розписували план волонтерських заходів на рік, креативно продавали тубус і створювали допис для ЗМІ про велику ініціативу.
Розвивали лідерські якості, бо волонтерство не лише допомагає іншим, але й допомагає розвиватися як особистість. Вчилися працювати в команді, говорили про важливість приймати рішення та брати на себе відповідальність.
Ця зустріч була важливою: учасники знайшли однодумців і розкрили свої приховані можливості.
Волонтерство – це про людей, які не залишаються осторонь. Це про підтримку та дію. І, що найважливіше, це про створення молодіжної спільноти, яка разом робить наше майбутнє кращим.
Юлія ЛАВРИНОВИЧ, практичний психолог, куратор групи Л52
