Незламний дух: зустріч, що змінює погляд на життя
Надзвичайна зустріч : тепла, цікава і сповнена неймовірного позитиву. Ми зі студентами побачили Дмитра, коли він підходив до місця зустрічі. Звісно, ми одразу зрозуміли, що то він. І студенти трохи зніяковіли. Почали хвилюватися і в один голос розпитувати чи все можна в нього питати чи щось все ж ні. Коли я сказала, щоб вони не хвилювались і головне не питали те, що може образити чи поринути у важкі спогади, хтось зі студентів прошепотів: « Тихенько, він позаду і все чує». І це вже було про турботу. Він дійсно стояв позаду , спершись на колону , тримав в одній руці милиці і глибоко вдихав свіже повітря. Певно теж налаштовувся на розмову. І в цей момент я зрозуміла, що за будь-яких обставин не маємо права почуватися враженими чи дивитися на нього з недовірою. У його позі, в його рухах було щось таке, що змушувало нас не відводити погляд.
Вже у самій залі ми почали розмову. Ми запитували про реабілітацію, про його нові звички. Про дружину. Про улюблені справи. Він розповідав про те, як спочатку було боляче, як багато часу йому знадобилось, щоб навчитися жити по-новому. Але було в ньому щось таке, що змушувало думати, що він не шкодує про те, що сталося. Ми обережно запитували про війну, намагалися не вдаватися в подробиці. Та здавалось, що він хотів говорити про все. Було цікаво і цінно.
Надзвичайно важливо розуміти, що коли людина втрачає частину себе, інша частина стає сильнішою. Дмитро є яскравим прикладом шаленої сили і витримки . Прикладом як не зневіритись, як не занепасти духом.
Усе , що розповідав Дмитро звучало так просто, без зайвих пафосних слів. Відчувалось, як важко, але в той же час як гідно він носить свою нову реальність. У ньому не було відчаю чи жалю, лише розуміння того, що життя не закінчилося після травми, а, можливо, навіть почалося знову.
Після нашої короткої зустрічі ми ще довго будемо думати про його слова. А ще погляд. То погляд не був про втрату. Це був погляд про те, як можна залишити собі найкраще, навіть якщо життя забирає частину тебе.
Юлія ЛАВРИНОВИЧ, практичний психолог
