Іван Огієнко – особистість, яка становить окрасу нації
19 квітня 2017 року в навчальному закладі з метою вшанування пам’яті видатного українця, державного, релігійного та громадського діяча, всесвітньо відомого вченого, перекладача, нашого земляка Івана Огієнка, відбулася виховна година «Апостол правди і життя». Українці пам’ятають українського вченого, митрополита, уродженця Житомирщини І.Огієнка, якому нещодавно виповнилося 135 років від дня народження.
Девізом життя цієї великої людини був поклик: «Встань, поневолений віками історичний народе, в єдності, любові й щирості за предковічну правду свою: розправ рамена свої, пізнай себе, візьми в праву руку меч, а одночасно в ліву — факел культури й освіти, віри у Божу Правду, — і ти переможеш».
Студенти групи Л37/І провели короткий екскурс по сторінках життя та діяльності видатного земляка. Сучасники називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов’язку. І це не випадково. Адже свій природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного та культурного діяча він однаковою мірою успішно застосовував і як мовознавець та літературознавець, редактор та видавець, перекладач та поет, ректор та міністр, православний митрополит та історик української церкви.
Мало хто із сучасників знає, що саме І.Огієнко, який працював в уряді УНР на посаді міністра освіти, випрацьовував текст проголошеного Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року. Саме з ініціативи І.Огієнка свого часу день 22 січня був введений як державне свято українців.
Студенти груп С77/І, С78/І мали змогу ознайомитися з літературною та духовною спадщиною цієї визначної особи, його життєвими доробками у мовознавстві, історії, культурі, канонічному праві. Відомо про раритетне, унікальне видання Біблії, переклад якої на українську мову здійснив І.Огієнко.
На заході також прозвучала пісня „Не питай, чого в мене заплакані очі”. Мало кому відомо, що автором слів цієї, як вважалося, народної пісні є саме Іван Огієнко.
Студенти переглянули презентацію та відеофільм про життєвий і творчий шлях видатного державного, релігійного та громадського діяча.
Ім’я Огієнка стало символом української державності та соборності. Вчитаймося, вдумаймося в його поетичні рядки:
Я взяв своє серце малими руками
Й віддано поклав Україні до ніг,
І юна любов розцвілася між нами,
І став я орати твердий переліг.
Й нікому вже більше не дав я любові,
Бо другого серця кохати не маю.
І вірним зостанусь, аж дошки соснові
Єдину любов мою спинять без краю.
Пам’ятаймо Огієнкові слова про те, що важливою передумовою відродження нації є, перш за все, відродження Української автокефальної церкви, адже «Служити народові, – за висловом Митрополита Іларіона, – це служити Богові, а служити Богові – то служити народові». Іван Огієнко був переконаний, що настане той час, коли Україна стане вільною. Вільній Україні він навіть заповів передати свою бібліотеку, яка нині зберігається в Канаді.
Ми повинні здійснити свій синівський обов’язок перед цією людиною і своєю нацією, осягнути творчість Івана Огієнка, вивчати його твори, вшанувати його пам’ять. Тож будемо разом творити нашу могутню державу!
