11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

  11 квітня  відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. До цієї дати у Новоград-Волинському медичному коледжі було приурочено круглий стіл з медичними сестрами первинної ланки, які проходять у навчальному закладі курси підвищення кваліфікації. 

  Увага громадськості до цієї проблеми невипадкова. Адже у світі налічується близько 4 мільйонів людей з таким захворюванням. Лише в Україні пацієнтів із таким діагнозом є понад 70 тисяч. Хвороба  Паркінсона – це повільно прогресуюче захворювання, яке супроводжується руховими розладами. Найчастіше воно починається у віковому проміжку між 50 та 60 роками і старше. Статистика свідчить, що зі 100 осіб, яким понад 60 років, хворіє одна людина. Сам Паркінсон описував це захворювання як „тремтячий параліч”. Часто першою зовнішньою ознакою захворювання стає тремтіння рук – тремор. Сповільнюється хода, з’являються проблеми у спілкуванні – хворий довго обмірковує почуте, мляво реагує на отриману інформацію. З часом у нього змінюється почерк, обличчя стає маскоподібним, мовлення тихим і монотонним.

  У зв’язку з тим, що за останні десятиліття значно збільшилась середня тривалість життя людей, у багатьох країнах відзначають помітне збільшення захворюваності. Найбільш висока поширеність зарєєстрована в США (100-300 випадків на 100 тисяч населення), найнижча з європейських країн – у Швеції (75 випадків). В Україні поширеність становить близько 130 випадків на 100 тисяч населення. 

   У Житомирській області зареєстровано 660 хворих (65,6 на 100 тис. населення). Невелика захворюваність на цю недугу, насамперед пов’язана з низьким відсотком її виявлення, поганою обізнаністю жителів, а подекуди, і лікарів з ознаками цього захворювання. Як правило, хворі приходять на прийом до невролога з уже вираженими клінічними ознаками.

  При відсутності адекватного лікування хвороба швидко прогресує. За кілька років пацієнт може перетворитись на безпорадну людину з інвалідністю, яка не в змозі працювати, спілкуватися і навіть обслуговувати себе. Виникнення синдрому Паркінсона або паркінсонізму пов’язане з ураженням окремих структур головного мозку (зокрема підкіркових структур), які відповідають за рухову активність, вправність та координацію рухів. Причини виникнення та подальшого прогресування захворювання є різними, проте досі остаточно не з’ясовані. Вважається, що в 30% випадків хвороби Паркінсона може передаватися спадково. Синдром може розвинутися у тих, хто переніс епідемічний енцефаліт, або тривалий час приймає нейролептики.

  Крім того, синдром паркінсонізму можуть провокувати перенесені інші інфекційні ураження нервової системи, травми головного мозку, судинні розлади, різноманітні токсичні впливи (йдеться про наркотики та медикаменти, зокрема вплив перманганату калію).

  При появі перших симптомів, які свідчать на користь хвороби Паркінсона або синдрому паркінсонізму на ґрунті різних перенесених захворювань нервової системи, необхідно негайно звернутись за допомогою на прийом до лікаря в поліклініку за місцем проживання. Там дільничний терапевт та невролог проведуть необхідне обстеження таких пацієнтів, при потребі скерують їх на консультацію, а також призначать лікування сучасними протипаркінсонічними засобами.

  Хвороба Паркінсона потребує постійного адекватного медикаментозного лікування. Своєчасна замісна терапія дозволяє пригальмувати розвиток захворювання і зменшити прояви його симптомів. В деяких випадках, коли хвороба Паркінсона прогресує і не піддається консервативному лікуванню, пацієнту пропонують оперативне втручання. Все залежить від тяжкості хвороби: чим раніше проведено хірургічне лікування, тим кращий результат. Такі оперативні втручання проводяться на базі ведучих нейрохірургічних клінік України. Слід пам’ятати: чим скоріше діагностована хвороба і розпочате адекватне медикаментозне лікування, тим більше шансів сповільнити прогресування хвороби, зменшити її прояви.