Слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих!
28 березня у медичному коледжі відбувся захід вшанування світлої пам’яті героїв-медиків 30-ої окремої механізованої бригади Дмитра Герасимчука та Владислава Трепка, які мужньо загинули в зоні АТО. Розпочали захід з виконання Гімну України.
Ведучий заходу Дейнека Максим представив випускника Новоград-Волинського медичного коледжу 1998 року Брацюка Олега Петровича, який коротко розповів, що служить фельдшером приймального відділення в 30-ій окремій механізованій бригаді і з перших днів бере участь у військових подіях на сході країни. Також він перебував в зоні бойових дій АТО на території Саур-Могили, Степанівки, Дебальцево, Пісків Донецької області.
Затамувавши подих, студенти з хвилюванням слухали Олега Петровича про його обов’язки лікаря і санітара, про те як витягав з поля бою поранених бійців, не спав по декілька діб, мужньо дивився смерті у вічі, прощався з найкращими друзями, які вмирали у нього на руках. Багато людських життів він врятував, неодноразово відчував голод, холод, зневіру, розпач, біль, тривогу, але ніколи не пожалкував, що обрав професію медика та присвятив своє життя служінню медицині.
Волонтерський центр «Милосердя» медичного коледжу, який в рейтингу популярності «Гордість міста» одержав номінацію «Кращий волонтерський центр», провів благодійну акцію на підтримку військових в зоні АТО. За зібрані кошти замовили медичний рюкзак для медикаментів з надання першої медичної допомоги військовим та вручили його медику Олегу Брацюку.
Директор медичного коледжу Олена Володимирівна Солодовник висловила слова вдячності мужньому медику та вручила подяку Олегу Петровичу.
Ведучий Вознюк Микола продовжив розповідь про загиблого капітана Збройних сил України, ординатора госпітального відділення медичної роти 30-ї ОМБр Дмитра Герасимчука, світлину якого розміщено на пам’ятному знаку в музеї історії медицини медичного коледжу. З травня 2014 року Дмитро брав участь в антитерористичній операції на сході України, виконував обов’язки начальника медичного пункту одного з підрозділів 30-ї окремої механізованої бригади. Завдяки його зусиллям з поля бою, з блокпостів було вивезено 38 поранених бійців 30-ї ОМБр, троє бійців батальйону «Айдар» та троє працівників поліції.
8 липня 2014 року базовий табір 2-ї батальйонної тактичної групи в районі села Весела Гора Слов’яносербського району Луганської області зазнав артилерійського обстрілу незаконних збройних формувань. Один з артилерійських снарядів розірвався над наметом, де знаходився особовий склад медичного пункту. Внаслідок вибуху капітан медичної служби Герасимчук отримав важке осколкове поранення в голову, від якого помер. Він нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Похований на Центральному цвинтарі міста Новограда-Волинського. У листопаді 2014 року на будівлі загальноосвітньої школи №7, де навчався Дмитро Герасимчук, встановлено меморіальну дошку.
З трепетом в душі слухали студенти розповідь про лікаря-інтерна, лейтенанта медичної служби, військового хірурга Владислава Трепка, який 12 лютого 2015 року героїчно загинув поблизу Дебальцевого.
Влад народився в Чернівцях, закінчив Чернівецький медичний коледж та Буковинський державний медичний університет. На час АТО проходив інтернатуру в хірургічному відділенні Чернівецької обласної лікарні. У зону АТО потрапив добровольцем в березні 2014 року. У травні отримав звання «лейтенант». Вже під час військової служби закінчив інтернатуру за спеціальністю «Хірургія» та вступив до магістратури.
Ординатор операційно-перев’язочного відділення 30-ї ОМБр Владислав Трепко в зоні АТО пробув 200 днів, врятував сотні життів, оперував вночі при світлі двох ліхтариків, діставав з тіл побратимів осколки, зупиняв сильні кровотечі… Працював як професійний хірург.
У ніч на 12-те лютого, коли намагався допомогти пораненому під час обстрілу Дебальцевого, Владислав загинув. Тоді він ціною свого життя врятував пораненого бійця. Офіцер-хірург у полі під обстрілами запустив серце пораненого, затягнув його у «швидку» й продовжував надавати медичну допомогу. А коли їхню «швидку» обстріляли, Влад накрив його своїм тілом, але сам зазнав смертельного поранення. Боєць, якого врятував Влад, вижив.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Владислава Трепка нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також його нагороджено орденом «Народний Герой України» та медаллю «На славу Чернівців». У вересні 2015 року в Чернівецькій школі №28 — рідній школі загиблого героя, відкрили меморіальну дошку.
На заході прозвучали вірші про героїв, які декламували студенти Микола Вознюк, Яна Саксіна, Анастасія Муравська, Людмила Герус та прозвучали пісні «Повертайтесь живими», «Мамо не плач», «Заспіваймо пісню за Україну» у виконанні Анастасії Гальчук, Валентини Шавловської, Анни Лук’янової, Олександра Гурдіна.
Переглянули студенти й короткометражні фільми про мужніх медиків 30-ої ОМБр Дмитра Герасимчука і Владислава Трепка, вшанували їх хвилиною мовчання, схилили низько голови перед пам’яттю й подвигом славних синів України, обіцяли завжди пам’ятати своїх Героїв, рівнятись на них, бути справжніми патріотами своєї держави.
Світла пам’ять справжнім героям-рятівникам, які віддали своє життя, захищаючи інших.? Вони боролись за Україну і віддали своє життя заради нас, нашого життя та нашої свободи. Такими вони були, такими вони є, такими вони залишаться навіки. Герої не вмирають! Слава Синам України! Героям слава!
28 березня у медичному коледжі відбувся захід вшанування світлої пам’яті героїв-медиків 30-ої окремої механізованої бригади Дмитра Герасимчука та Владислава Трепка, які мужньо загинули в зоні АТО. Розпочали захід з виконання Гімну України.
Ведучий заходу Дейнека Максим представив випускника Новоград-Волинського медичного коледжу 1998 року Брацюка Олега Петровича, який коротко розповів, що служить фельдшером приймального відділення в 30-ій окремій механізованій бригаді і з перших днів бере участь у військових подіях на сході країни. Також він перебував в зоні бойових дій АТО на території Саур-Могили, Степанівки, Дебальцево, Пісків Донецької області.
Затамувавши подих, студенти з хвилюванням слухали Олега Петровича про його обов’язки лікаря і санітара, про те як витягав з поля бою поранених бійців, не спав по декілька діб, мужньо дивився смерті у вічі, прощався з найкращими друзями, які вмирали у нього на руках. Багато людських життів він врятував, неодноразово відчував голод, холод, зневіру, розпач, біль, тривогу, але ніколи не пожалкував, що обрав професію медика та присвятив своє життя служінню медицині.
Волонтерський центр «Милосердя» медичного коледжу, який в рейтингу популярності «Гордість міста» одержав номінацію «Кращий волонтерський центр», провів благодійну акцію на підтримку військових в зоні АТО. За зібрані кошти замовили медичний рюкзак для медикаментів з надання першої медичної допомоги військовим та вручили його медику Олегу Брацюку.
Директор медичного коледжу Олена Володимирівна Солодовник висловила слова вдячності мужньому медику та вручила подяку Олегу Петровичу.
Ведучий Вознюк Микола продовжив розповідь про загиблого капітана Збройних сил України, ординатора госпітального відділення медичної роти 30-ї ОМБр Дмитра Герасимчука, світлину якого розміщено на пам’ятному знаку в музеї історії медицини медичного коледжу. З травня 2014 року Дмитро брав участь в антитерористичній операції на сході України, виконував обов’язки начальника медичного пункту одного з підрозділів 30-ї окремої механізованої бригади. Завдяки його зусиллям з поля бою, з блокпостів було вивезено 38 поранених бійців 30-ї ОМБр, троє бійців батальйону «Айдар» та троє працівників поліції.
8 липня 2014 року базовий табір 2-ї батальйонної тактичної групи в районі села Весела Гора Слов’яносербського району Луганської області зазнав артилерійського обстрілу незаконних збройних формувань. Один з артилерійських снарядів розірвався над наметом, де знаходився особовий склад медичного пункту. Внаслідок вибуху капітан медичної служби Герасимчук отримав важке осколкове поранення в голову, від якого помер. Він нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Похований на Центральному цвинтарі міста Новограда-Волинського. У листопаді 2014 року на будівлі загальноосвітньої школи №7, де навчався Дмитро Герасимчук, встановлено меморіальну дошку.
З трепетом в душі слухали студенти розповідь про лікаря-інтерна, лейтенанта медичної служби, військового хірурга Владислава Трепка, який 12 лютого 2015 року героїчно загинув поблизу Дебальцевого.
Влад народився в Чернівцях, закінчив Чернівецький медичний коледж та Буковинський державний медичний університет. На час АТО проходив інтернатуру в хірургічному відділенні Чернівецької обласної лікарні. У зону АТО потрапив добровольцем в березні 2014 року. У травні отримав звання «лейтенант». Вже під час військової служби закінчив інтернатуру за спеціальністю «Хірургія» та вступив до магістратури.
Ординатор операційно-перев’язочного відділення 30-ї ОМБр Владислав Трепко в зоні АТО пробув 200 днів, врятував сотні життів, оперував вночі при світлі двох ліхтариків, діставав з тіл побратимів осколки, зупиняв сильні кровотечі… Працював як професійний хірург.
У ніч на 12-те лютого, коли намагався допомогти пораненому під час обстрілу Дебальцевого, Владислав загинув. Тоді він ціною свого життя врятував пораненого бійця. Офіцер-хірург у полі під обстрілами запустив серце пораненого, затягнув його у «швидку» й продовжував надавати медичну допомогу. А коли їхню «швидку» обстріляли, Влад накрив його своїм тілом, але сам зазнав смертельного поранення. Боєць, якого врятував Влад, вижив.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Владислава Трепка нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також його нагороджено орденом «Народний Герой України» та медаллю «На славу Чернівців». У вересні 2015 року в Чернівецькій школі №28 — рідній школі загиблого героя, відкрили меморіальну дошку.
На заході прозвучали вірші про героїв, які декламували студенти Микола Вознюк, Яна Саксіна, Анастасія Муравська, Людмила Герус та прозвучали пісні «Повертайтесь живими», «Мамо не плач», «Заспіваймо пісню за Україну» у виконанні Анастасії Гальчук, Валентини Шавловської, Анни Лук’янової, Олександра Гурдіна.
Переглянули студенти й короткометражні фільми про мужніх медиків 30-ої ОМБр Дмитра Герасимчука і Владислава Трепка, вшанували їх хвилиною мовчання, схилили низько голови перед пам’яттю й подвигом славних синів України, обіцяли завжди пам’ятати своїх Героїв, рівнятись на них, бути справжніми патріотами своєї держави.
Світла пам’ять справжнім героям-рятівникам, які віддали своє життя, захищаючи інших.? Вони боролись за Україну і віддали своє життя заради нас, нашого життя та нашої свободи. Такими вони були, такими вони є, такими вони залишаться навіки. Герої не вмирають! Слава Синам України! Героям слава!
