ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СНУ

Всесвітній день сну (World Sleep Day) відзначається щорічно у п’ятницю березня перед днем весняного рівнодення, метою якого є підвищення обізнаності щодо важливості здорового сну. У 2026 році цей день припадає на 13 березня, нагадуючи нам про важливість цієї природної потреби для нашого здоров’я та добробуту.

Сон – це фізіологічна потреба людини, котра допомагає нам відновити сили, покращує настрій, підвищує продуктивність, повноцінно відновлює організм як у фізичному, так і у психічному плані. Проте люди часто недооцінюють значення сну для свого здоров’я та благополуччя і жертвують ним заради роботи чи інших обов’язків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна друга людина у світі має проблеми зі сном.

Первісні люди лягали спати із сутінками задля безпеки, облаштовуючи круглі підняті «ліжка». У давніх цивілізаціях (Єгипет, Греція, Рим) сон вважали божественним явищем, а сновидіння – пророцтвами, котрі тлумачили жреці. Від імені римського бога сну Сомна походить назва науки – сомнологія. У 450 р. до н. е. Алкмеон, «давньогрецький лікар», пов’язував сон із припиненням кровообігу через охолодження тіла. Арістотель вважав причиною сну процеси в серці та травлення. Лише у 162 р. до н. е. Гален довів, що за свідомість відповідає мозок, проте глибоке розуміння природи сну з’явилося значно пізніше. У Середньовіччі з’явилися набивні матраци (солом’яні або пухові), а в епоху Відродження – вишукана білизна. Тоді нормою був двофазний сон: у нічній перерві люди молилися, читали, поралися по господарству або навіть ходили в гості. Індустріалізація та суворий графік підприємств зробили двофазний сон неприйнятним, вимагаючи безперервного нічного відпочинку. З появою електрики люди стали лягати пізніше, а сон почали вважати марнуванням часу. Виснаження згодом спричинило боротьбу робітників за формулу «8 годин праці, 8 – відпочинку, 8 – сну».

З XVIII століття почалося наукове вивчення сну: де Марейн відкрив циркадні ритми (1729), а Анрі П’єрон у 1913 році вперше розглянув сон як питання здоров’я. Засновник сучасної сомнології Натаніель Клейтман відкрив першу лабораторію сну, де разом із Юджином Асеринськи виявив фазу швидкого сну, котра відповідає за яскраві сновидіння.

У 1956 році відкрили апное – затримки дихання, що спричиняють хронічні хвороби. У 1980-х довели роль швидкої фази сну для навчання та пам’яті, підтвердивши його життєву необхідність. Дослідження 1990-х та 2000-х виявили зв’язок недосипу з ожирінням, дефіцитом заліза та новими теоріями сновидінь тощо. 1900 року Фрейд пояснив сни як прояви підсвідомих бажань. Винахід електроенцефалографа (1924) перетворив вивчення сну на науку. Згодом Вільям Демент задокументував фази сну (1955), а в 1958-му відкрили мелатонін. У 1970 році з’явилася перша лабораторія розладів сну, а у 2015-му було створено Всесвітнє товариство сну.

Цікава статистика про сон:

• 45% людей у світі страждають на безсоння та інші порушення сну;
• на 70% зростає ризик травм у спортсменів в разі тривалості сну, меншої за 8 годин.
• через зниження продуктивності праці, пов’язане з порушеннями сну, економіка США втрачає щороку 411 мільярдів $, в Японії збитки становлять 138 мільярдів $, в Німеччині – 60 мільярдів $, у Великій Британії – 50 мільярдів $;
• 7,5 годин – в середньому складає тривалість сну людей в Новій Зеландії, і це найвищий показник у світі;
• 4–6 разів за ніч люди бачать сновидіння, але на ранок забувають про них на 95-99%;
• майже 20% всіх дорожніх аварій та травмувань пов’язані з сонливістю, яка викликана хронічним недосипанням;
• 3-5% випадків ожиріння в дорослих спричинено недостатньою кількістю сну.

Недостатній або неякісний сон може призвести до серйозних наслідків, а саме: підвищений ризик виникнення серцево-судинних захворювань; ослаблення імунної системи та часті застуди; ймовірність ожиріння через гормональний дисбаланс; порушення когнітивних функцій, погіршення пам’яті; зростання рівня тривожності та депресії.

Поради для покращення якості сну:

• Дотримуватись режиму сну – засинати та прокидатися в один і той самий час.
• Обмежити використання гаджетів за 1 годину до сну.
• Створити комфортне середовище (спати у темряві, мати зручний матрац, дотримуватись тиші).
• Уникати кофеїну, алкоголю та важкої їжі у вечірні години.
• Регулярно займатися фізичною активністю, але не перед сном.
• Знизити стрес (практики релаксації, йоги або техніки глибокого дихання).

Здобувачі Л/51 групи Деркач Нікіта та Сидорчук Дар’я розповіли цікаві факти про сон. Каленюк Олександра – здобувачка Л/46 групи поінформувала про хвороби, котрі виникають через сон та сучасні методи фізіотерапії, які використовуються для лікування. Під час заходи студенти-медики розгадували кросворд «Територія сну», презентували корисні поради щодо сну та перелік негативних факторів, які необхідно виключити з режиму дня. Наприкінці всі разом виконали руханку, яка сприяє міцному сну.

Здоровий сон – це життєва необхідність, а не розкіш.

Дбайте про якісний відпочинок, адже від нього залежить ваше фізичне та ментальне здоров’я. Кожна ніч міцного сну – це крок до довголіття!

Валерія ГОРБАЧЕНКО, викладач основ екології та профілактичної медицини

Зоряна ПАНАСЮК, викладач медичної та соціальної реабілітації з основами біофізики