Наукова конференція «Той пензель вміло розкривав мистецтво генія в картинах»
Щороку в березні ми відзначаємо важливі для українського народу дати: день народження і день смерті Тараса Шевченка, який для українського народу є символом боротьби за вільне політичне та духовне життя, за повноцінний розвиток у всіх сферах, за здобуття рівних прав серед європейських народів.
Творчість Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації, тому що для всіх наступних поколінь Великий Кобзар став могутнім джерелом національної свідомості, символом України.
Віддаючи глибоку шану великому Кобзарю студенти медичного коледжу провели наукову конференцію, де дослідили багату спадщину Шевченка як письменника, мислителя, художника і великого патріота України.
У чому ж найбільша сила духовної спадщини Тараса Шевченка? Перш за все в тому, що він вдихнув у націю оптимізм, окрилив її, давши однозначно ствердну відповідь на найголовніше із питань, гостро поставлених перед нами історією: бути чи не бути Україні самостійною державою.
Т.Шевченко універсальний: немає такої події у недавній і новітній нашій історії, де б він не був доречний. Замислишся над екологічними бідами – і сплине у пам’яті синівське, болісне: «Світе тихий, краю милий, моя Україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?». Дивлячись на деяких землячків, думаєш Шевченковими словами: «За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте…»
З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря – то одкровення, які він адресує нащадкам. І не одне покоління українців звіряє своє життя з іменем і творчістю Кобзаря.
