Життя не стоїть на місці … Одні приходять у цей світ, а інші його залишають …
Новоград-Волинський медичний коледж – в глибокій жалобі з приводу передчасної смерті Василя Олександровича Радченка – головного лікаря обласного спеціалізованого будинку дитини в місті Новограді-Волинському, директора Новоград-Волинського медичного училища з 1995 по 2003 роки.
Висловлюємо щирі співчуття родині покійного, поділяємо її горе. Розуміємо гіркоту втрати усіх, хто знав, любив і поважав Василя Олександровича.
Наш колектив знав його мудрим керівником, який дбав про добробут і духовне процвітання медичного училища, яке очолював вісім років. Василь Олександрович був людиною неординарною, хорошим організатором, можна сказати, сучасним реформатором, намагався втілити в життя накреслені плани. Як досвідчений господар дбав про покращення умов праці та навчання студентів.
Смерть завжди трагічна і несподівана … Серце великого життєлюба перестало битися лише на 61 році. Воно було віддане медицині.
Він мав мужність брати на себе відповідальність за прийняття важливих рішень, відстоював інтереси в непростих економічних та політичних умовах. Його патріотизм проявлявся у власній принциповості та поглядах, у постійній праці на посаді головного лікаря обласного спеціалізованого будинку дитини з 2003 року. Дякуючи Богу і мудрому наставнику, в будинку дитини завжди тепло, затишно і комфортно. Тут панує домашня атмосфера, з великим теплом і любов’ю ставляться до своїх вихованців працівники, щоденно замінюючи їм батьків. Таке відношення до дітей сформовано в колективі їх керівником. Саме тому посади, які обіймав Василь Олександрович, вартували йому втрати здоров’я.
Водночас, він був Людиною, у якої сотні наших краян отримували допомогу чи просто пораду. Він заслуговував на повагу колег, друзів. Його досвід і приклади мудрих вчинків стануть у нагоді не одному поколінню.
Добігає час, коли душа …залишить земні обрії та полине у вись. Ми щиро сподіваємося, що Господь оселить її там, де спочивають праведні. Бо саме таким він був тут, на землі. Керівник із великим стажем, лікар за освітою, працелюб за натурою, він ніколи не пасував перед труднощами, згуртовував колектив і націлював його на поступ уперед. Він був тим керівником, який ніколи не скупився на добре слово, підтримку, не шкодував ні сил, ні часу, щоб втілити намічене.
Більше ніколи не світитиме для нього весняне сонце, не дошкулятимуть надмірні дощові дні, але мудрі зерна науки, щедро засіяні в душі його колег, щира людська вдача ще довго проростатимуть світлою пам’яттю.
Новоград-Волинщина втратила серце свого великого земляка, але вічною про нього буде Пам’ять.
Зі щирою скорботою та світлою пам’яттю колектив Новоград-Волинського медичного коледжу.