До Лесиної колиски з пошаною та любов’ю

Стало доброю традицією щороку відвідувати Літературно-меморіальний музей славетної землячки – Лесі Українки. І цей рік не став винятком для студентів медичного коледжу. Нещодавно першокурсники відділення «Сестринська справа» (група С 74/ І), напередодні підсумкового уроку з вивчення творчості Лесі Українки, завітали до Лесиної святої оселі.
Незабутні враження від екскурсії висвітлили у творах-відгуках про відвідини музею, де з глибокою вдячністю писали про враження, що пережили у ті хвилини. Усі студенти одностайно вдячні працівникам музею за неповторну атмосферу: «Екскурсія до музею Лесі Українки була для мене надзвичайно бажаною подією, адже я ніколи там не була, хоча живу у Новограді з народження, так вже сталося. Коли ми лишень підходили до музею, я вже відчувала хвилювання від того, що незабаром підійду до будиночку, де народилася жінка, яку знає і поважає увесь світ…» , – такими зворушливими рядками розпочала свій відгук Слівінська Дарина. Слова щирої вдячності адресовані студентами також екскурсоводу: «Відразу хочу ще раз сказати велике дякую нашому екскурсоводу, яка провела неймовірно захоплюючу зустріч з Лесею…», – зазначив у своєму відгуку Дейнека Юрій, і такі щирі слова вдячності читаємо у кожній письмовій роботі. А це рядки із твору-відгуку студентки Кот Наталії: «Ми відвідали музей Лесі Українки – цю ошатну і затишну хатинку, де народилась поетеса… Нині це прекрасний музей від якого спогади лишилися вражаючі, захоплюючі, дивовижні. Найбільше враження на мене справила дитяча кімната поетеси та метрична книга, де записані дані про народження Лариси Косач… Вразила мене любов поетеси до музики, пісень рідного краю… Неймовірно цікава і щира розповідь екскурсовода з деталями і маловідомими нам фактами збагатила наші знання. На добру згадку про відвідини музею наша група і викладач – Галина Іванівна – сфотографувалися». А Сахнюк Олександр зазначив, що хоч і не вперше у музеї, однак: «… більшість експонатів були для мене відкриті по-новому. Мої враження від екскурсії просто чудові, я в захваті від музею. І хочу зазначити, що найбільше мені сподобався куточок, де відображено фінал драми-феєрії «Лісова пісня», тому що образ Мавки, її доля, на мою думку, цілковито збігається з образом Лесі… Я вдячний працівникам музею і бажаю успіхів та процвітання».
Можна ще багато цитувати студентських робіт, але хочу відмітити, що написані вони з глибокою вдячністю. То ж приєднуюсь до щирих побажань студентів і з глибокою шаною чекаємо на нові зустрічі в Лесиній оселі.