Своє ім’я Сабіна Галицька вписала золотими літерами в історію рідного коледжу, в історію рідного краю
Сабіна Галицька, випускниця Новоград-Волинського медичного коледжу стала для всіх прикладом мужності і героїзму. У надзвичайно складних умовах, виконуючи свій професійний обов’язок, ціною власного життя рятувала життя іншим. Вона відрізнялася стійкістю характеру, силою духу, щедрістю, доброзичливістю і врівноваженістю.
Дарувати життя – таке покликання обрала для себе ця юна дівчина, закінчивши в 2014 році медичний коледж, відділення «Лікувальна справа» за спеціальністю – фельдшер.
В коледжі її любили та поважали за доброту і людяність. І в той же час дівчина була напрочуд відкритою, веселою, товариською, вона сяяла і зігрівала всіх своїм теплом і любов’ю. В неї було багато мрій і планів на майбутнє. На жаль, їм не судилося здійснитись…
Спершу вона допомагала з’явитися на світ новому життю – з січня 2015 року працювала акушеркою в Барашівській дільничній лікарні Ємільчинського району, потім – в центральній районній лікарні смт Ємільчине. Планувала отримати вищу освіту, але не встигла. Взагалі, у неї було дуже багато планів на життя, різноманітних мрій та сподівань. Вона була молодою дівчиною, яка полюбляла романтику, але водночас вона вже встигла стати воїном, навіть не тримаючи у руках автомат.
1 квітня 2016 року вступила на військову службу за контрактом в ЗСУ, аби як військовий медик рятувати поранених, маючи велике бажання допомагати пораненим у боях солдатам. Вона була справжнім патріотом України. Після навчання на полігоні «Десна» почала службу старшою медичною сестрою приймально-сортувального відділення медичної роти військової частини А 4267 десятої окремої гірсько-штурмової бригади. Професійно грамотна, відповідальна та працьовита дівчина-медик надавала допомогу пораненим українським бійцям на передовій. Мужня та рішуча, її ніколи не лякала небезпека, у попередню дислокацію бригади у зоні бойових дій вона перебувала 4,5 місяці, витягуючи хлопців з того світу. Це була вже друга її ротація на фронт.
Сабіна загинула вдень 20 лютого 2018 року біля села Катеринівка Попаснянського району, коли їхала надавати медичну допомогу місцевому населенню. Ворожі військові формування обстріляли евакуаційну машину медиків з червоним хрестом. Військові їхали до Катеринівки допомагати місцевим, адже своїх лікарів там немає, але дістатися населеного пункту не змогли. У медичній сумці Сабіни були ліки для сердечників та гіпертоніків. Попри домовленості про припинення вогню, бойовики обстріляли авто із протитанкового ракетного комплексу. Дівчина загинула на місці. Загибель Сабіни сколихнула всіх небайдужих. Їй було 23.Сабіна була незаміжня. В неї залишились батьки і брат, який нещодавно також вступив на військову службу.
Людина з великим серцем і чистою душею, весела та життєрадісна, ще зовсім юною пішла із життя. Дівчина була напрочуд відкритою та мужньою, справжнім патріотом України. У бригаді її називали «сонечком»: любили та поважали за людяність і відвагу.
23 лютого 2018 року в селі Бастова Рудня Ємільчинського району Житомирської області об 11.00 попрощалися із Сабіною Станіславівною Галицькою. Військові на руках пронесли її до сільського костелу, де відбулося відспівування, встеляючи дорогу пелюстками троянд. Попрощатися з медичною сестрою з’їхалися сотні людей з різних куточків України. На прохання громади траурна процесія проходила через сусіднє село Неділище, жителі якого від старого до малого, стоячи на колінах, прощалися з юною патріоткою. Приспущені державні прапори з чорними стрічками, сотні жовтих тюльпанів у руках школярів і пісня « Я б в ті очі дивився – живіших не бачив ніде, але час зупинився і більше нікуди не йде …», яку присвятили Сабіні друзі-військовослужбовці, глибоко ятрили душу кожного, хто прийшов провести її в останню путь. Поховали дівчину на кладовищі села Бараші.
Напередодні 8 березня Президент України Петро Порошенко нагородив орденом «За мужність» ІІІ ступеня за проявлену мужність, доблесть, героїзм, виявлені під час виконання службового обов’язку старшу медичну сестру відділення 10 окремої гірсько-штурмової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, сержанта Сабіну Галицьку посмертно. Глава держави вручив державну нагороду батькам Сабіни Галицької – мамі Тетяні Михайлівні і батьку Станіславу Бернадовичу та подякував їм за те, що виховали таку доньку, яка назавжди буде прикладом української жінки, українського воїна, українського патріота.
Петро Порошенко зазначив, що Сабіна Галицька мала дуже мирну професію. «Ця тендітна українська дівчина-воїн, починаючи з 2016 року, брала участь в обороні української землі від російського агресора. Сабіна була високопрофесійно підготовлена, сумлінно та досконало виконувала свої обов’язки санінструктора», – сказав він.
Глава держави нагадав, що Збройні Сили України звільнили селище Катеринівка, де люди жили у так званій «сірій зоні» і були повністю позбавлені будь-яких нормальних умов життя: не працювала школа, було відсутнє тепло, часто-густо не було світла і не було жодної медичної допомоги.
«І Сабіна це сприйняла як своє особисте завдання: поїхати туди зі своїми бойовими товаришами для того, щоб допомогти людям, врятувати їх життя. Як вона до цього рятувала життя нашим пораненим воїнам на передовій, і так само допомагала місцевому цивільному населенню», – сказав Петро Порошенко.
Президент зазначив, що сержант Галицька загинула в результаті обстрілу так і не доїхавши до місця призначення. «І про цей випадок зараз знає весь світ – коли український воїн, українська дівчина їде допомагати, а російські агресори і підконтрольні їм найманці розстрілюють бронемашину»,- додав він.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять Сабіни Галицької і всіх загиблих, які віддали життя, захищаючи Україну.
Своє ім’я Сабіна вписала золотими літерами в історію рідного коледжу, рідного села, в історію рідного краю. Безмежний біль втрати та найсвітліші спомини про Сабіну Галицьку залишаться в пам’яті одногрупників, викладачів та працівників Новоград-Волинського медичного коледжу.
Ніна Мороз , заступник директора з гуманітарної
освіти та виховання КВНЗ «Новоград-Волинський медичний коледж»
Вірш присвячений Сабіні Галицькій
Світи ж нам завжди зіркою згори!
Подяка наша щира і безмежна
Вона залишиться на тисячі віків
Ти героїня, мужня й не залежна
Ти рятувала тисячі життів.
У мить страшну забрали в тебе долю,
Таке ще зовсім юне й молоде життя,
Ти ж віддала його за нашу волю,
За наше мирне і безхмарне майбуття.
Ти будеш жити вічно в наших душах,
І в пам`яті людській ти будеш на віки!
Хай стрінуть тебе Янголята Божі,
Світи ж нам завжди зіркою згори!
Козачок Дарина
Студентка групи Л/35 відділення «Лікувальна справа»
Новоград-Волинського медичного коледжу
