Герої війни і спорту: незламність українського духу
На календарі п’ятий рік повномасштабної війни… Нескінченні дні болю, великих втрат та страждань… До Дня Героїв студенти коледжу презентували нову серію зворушливих розмов «Ангели, народжені війною: Герої війни і спорту». В попередніх рубриках говорили про Дмитра Коцюбайла,”Да Вінчі; земляка Андрія Верхогляда з позивним «Лівша»; знаменитого Олександра Мацієвського, який крикнув окупантам «Слава Україні»; говорили про «Історії кохання на війні», про «Пісні, народжені війною», провели благодійний концерт та зібрали 26 тисяч гривень на підтримку 44 ОМБР.
Герої війни і спорту. Це історії незламних, життя яких – гідний приклад підростаючому поколінню. Українські спортсмени доводять, що їхня воля до перемоги – це зброя. Кожна перемога українців на міжнародній арені – це можливість підняти синьо-жовтий прапор та заспівати Гімн на очах у мільйонів глядачів. Це потужний інструмент дипломатії, який нагадує міжнародній спільноті про те, що війна триває, і Україна потребує підтримки.
Відомі українські спортсмени: легенди, що підкорюють світ. Вони ставали голосом нації, символами непохитної волі для мільйонів. Їх переможні медалі давали їм право нести прапор України на найвищі п’єдестали, змушували світ аплодувати стоячи.
Сьогодні, коли Україна бореться за свободу, ці легенди продовжують надихати, і перетворюють український спорт на глобальну силу.
Серед них землячка Ірина Бондар – багаторазова чемпіонка України, Європи та світу з вільної боротьби. Ірина – гордість Звягеля, національна гордість України. Її рекорди – це не лише місця на спортивних п’єдесталах, але й важливий меседж усьому світу про силу і незламність українського народу, його прагнення до свободи й незалежності. Чемпіонка подарувала студентам коледжу прапор України з найкращими побажаннями «Разом до Перемоги!».
Глядачі щедро аплодували студенту Олександру Рудніцькому, який став гордістю Звягельського медичного фахового коледжу, виборовши право потрапити на чемпіонат світу у складі збірної України з кікбоксингу.
660 українських спортсменів та тренерів із початку повномасштабного вторгнення росії втратила Україна. 38 спортсменів – захисників загинуло з Житомирщини. Їм було від 16 до 42 років. Кожен із них – це окрема історія мужності, відданості й любові до України.
Студенти та викладачі коледжу досить чуттєво розповідали про спортсменів – Героїв нашого краю. Олег Пташник, Максим Левковський, Артур Гриценко, Михайло Рабош – це імена, чиї історії стали справжнім символом мужності та героїзму.
Спортсмени, які загинули на війні, мали б далі виборювати нагороди, але обрали захист України. Їм личила форма українських збірних, але вони одягли камуфляж. Їх героїчні подвиги не можуть бути забутими.. «Це – ціна нашої гідності», – сказав Владислав Гераскевич, відомий український скелетоніст .
У своїх виступах студенти розповідали про патріотичну позицію Владислава, його намір виступити у «шоломі пам’яті» з портретами загиблих спортсменів. Ці героїчні обличчя на «шоломі пам’яті» мали «змагатися» разом із Владиславом Гераскевичем, щоб їхня мрія не загинула. Серед них: Євген Малишев, Дмитро Шарпар, Карина Бахур, Микита Козубенко, Павло Іщенко, Олексій Хабаров, Андрій Яременко, Тараc Шпук Катерина Троян, Дар’я Курдель, Аліна Перегудова, Катерина Дяченко, Вікторія Івашко, Марія Лебідь та інші. Юні спортсмени та спортсменки мріяли про великі перемоги… Тепер вони серед наших Янголів Спорту, яких забрала ця клята війна.
Хвилиною мовчання студенти вшанували пам’ять та героїзм українських захисників, які віддали своє життя за незалежність України. Пам’ять про юних Янголів спорту, в яких лютий ворог відібрав найцінніше – життя, майбутнє, мрію.
Вічна слава і світла пам’ять нашим Героям!
