Цикл занять зі студентами на теми:”Прокрастинація”. “Самооцінка і самоцінність”.”Мої дракони: як навчитись себе опановувати”
Що таке прокрастинація? Чому вона виникає?
Прокрастинація — це ситуація, коли ми плануємо чи обіцяємо щось зробити, але постійно відкладаємо виконання на потім. І ще на потім. І ще на потім. Навіть якщо задача важлива, термінова й відкладання призводить до негативних наслідків. Прокрастинація виникає, коли нам із певної причини не хочеться виконувати задачу.
Як зрозуміти, що я прокрастиную?
Ось кілька ознак, які можуть сигналізувати, що ви прокрастинуєте:
→ відкладаєте задачу на завтра/пізніше/колись, навіть якщо її потрібно виконати вже зараз;
→ уникаєте виконувати задачу, замість цього робите щось інше (прибираєте, перевіряєте месенджери чи соцмережі, займаєтеся чимось дрібним і неважливим);
→ забуваєте про задачу, запізнюєтесь на зустріч, вдаєте, що задачі ніколи й не існувало (так звана “прихована прокрастинація”).
Чи пов’язана прокрастинація з перфекціонізмом?
Перфекціонізм може бути причиною прокрастинації. У такому разі прокрастинація дає змогу людині не відчувати неприємних емоцій через можливі складнощі, невдачі чи невідповідний до власних очікувань результат. Перфекціонізм — це “зробити ідеально, або ніяк”.
Чи розрізняють типи прокрастинації?
Прокрастинація буває різною залежно від причин, через які вона розвивається. Найчастіше вона викликана страхом(“у мене не вийде виконати задачу”, “хтось буде мене засуджувати”, “я не впораюсь вчасно” тощо) або злістю (“я взагалі не повинна це робити», «чому саме на мене повісили цю задачу?!”).
Окремий тип прокрастинації може розвинутись на фоні почуття сорому та провини за попередні “запрокрастиновані” задачі. У такому разі людина опиняється в замкненому колі прокрастинації та втрачає віру в можливість виконувати задачі вчасно.
Чому прокрастинація та звичайна лінь — це не одне й те саме?
На перший погляд, прокрастинація схожа на лінь, але насправді має геть іншу природу. Лінь виникає, коли ми вирішуємо не виконувати задачу й насолоджуємося цим без відчуття провини. Валятися на дивані з книжкою, замість того, щоби прибирати дім, і радіти цьому прекрасному рішенню — це лінь. Скролити стрічку, відчуваючи провину і згадуючи кожні п’ять хвилин про необхідність записатися до стоматолога, — це прокрастинація.
Чи можуть бути одні люди більш схильні до прокрастинації, ніж інші?
Час від часу всі люди прокрастинують — і це ок. Та частіше це проявляється в людей, яким притаманна висока тривожність, які мають авторитарних батьків (такі діти частіше мають невпевненість у власних силах) та/або оточення, що не підтримує (провокує страх засудження). Також досвід прокрастинації в минулому призводить до того, що людина відтворює цю поведінку, а іноді навіть вішає на себе ярлик “я — прокрастинатор/ка”.
Як прокрастинація пов’язана з тривожністю та почуттям страху?
Страх — це одна з найрозповсюдженіших причин. Нас лякає, що:
→ виконати задачу не вийде;
→ ми зустрінемось зі складнощами, які не зможемо подолати;
→ результат вийде поганий;
→ взагалі нічого не вийде, а час буде згаяно;
→ нашу роботу засудять;
→ всі побачать, які ми невдахи.
Ці тривожні думки зазвичай не залежать від реальної ситуації та можуть спрацьовувати як «самоздійснюване пророцтво». Коли виникають складнощі, ми навіть не намагаємося їх подолати, а просто здаємося. Бо саме цього й очікували.