І був там рай – Чорнобильська земля…
Бій без траншей і без окопів…
Він увійшов у пам’ять літ.
Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ…
26.04.1986. Як це було? 38 років тому слово «Чорнобиль» обпекло серця мільйонів українців і з того часу із цим словом асоціюється скорбота, печаль, біль і туга та покинуті домівки.
Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, яка стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і постраждалих від її наслідків людей та за економічними збитками.
До Дня Чорнобильської трагедії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф у коледжі проведено ряд заходів про цей чорний день в історії України, день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка, як полин, слава…
Година історії «26.04.1986. Як це було?» – з метою поглиблення знань студентів, спрямованих на вивчення відомостей про ядерну катастрофу, збереження історичної пам’яті. Студенти згадали сумні події у цифрах і датах, розкрили свій погляд на події минулого та їх вплив на наше сучасне життя, спростували або підтвердили міфи, пов’язані з аварією на ЧАЕС (Ірина ЗІНЧУК, викладач історії).
Реквієм «Земля древлян… Колись була родюча, гостинна, доброзичлива була…» висвітлив події 1986 року, що закликають людей планети берегти Землю для нащадків (Микола ДРАЧ, викладач історії).
Представники адміністрації вшанували пам’ять загиблих у трагедії та висловили подяку учасникам-ліквідаторам наслідків катастрофи, взявши участь в покладанні квітів під час мітингу-реквієму біля пам’ятного знака «Чорнобиль».
Вшануймо ж полеглих та дякуймо всім причетним до ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Особлива вдячність – усім медичним працівникам, які робили все можливе, щоб рятувати людей та викладачам коледжу, безпосереднім учасникам тих страшних подій – Володимиру АКЕНТЬЄВУ та Михайлу ЛІБЕРУ. Наше серце з – вами!
Низький уклін ліквідаторам, які 38 років тому рятували світ від наслідків Чорнобильської трагедії, та усім українцям, які сьогодні продовжують захищати нас від повторення лиха світового масштабу.
Пам’ятаймо про тих, хто загинув у чорнобильському пеклі. І робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль!
Хай ожива вода Дніпрова,
Правічні височать дуби,
І хай полин, трава-чорнобиль
Не стане іменем біди!
Наталія МУХАРОВСЬКА, заступник директора з гуманітарної освіти і виховання
