День української писемності та мови
Щороку 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови.
За що ми любимо нашу милозвучну мову?
У нас є унікальні кольори: барвінковий (світло-блакитний, колір квітів барвінку), жаристий (яскраво-червоний, колір жару), капуциновий (відтінок коричневого), миртовий (відтінок темно-зеленого), смарагдовий (яскравий відтінок синювато-зеленого, колір коштовного смарагду), кубовий (насичено-синій, індиго), бразолійний (глибокий темно-синій, колір сандалу), прюнелевий (відтінок чорного, колір стиглих ягід шовковиці), кармазиновий (темно-малиновий).
Маємо двадцять синонімів до слова «любов»: кохання, любощі, любість, любва, близькість, роман, фіґлі-миглі, амури, прив’язаність, відданість, повага, пошана, шаноба, інтерес, потяг, пристрасть, уподоба, жага, захопленість, жадання.
Десять синонімів до слова «вчитель»: напутник, направник, наставник, викладач, викладовець, навчитель, педагог, освітянин, просвітник, просвітянин.
Позбудьтеся нарешті найбільш прикрих мовних помилок. Таких як:
будь ласка, пишіть окремо «будь ласка» – це усталене словосполучення пишеться окремо, без дефіса та виділяється з обох боків комами. Тут немає частки «будь-», а є окреме слово. Це змінене словосполучення «будьте ласкаві».
На жаль, дехто неправильно пише «на жаль». Теж пишемо окремо та виділяємо комами. Можна уявити речення, де значення слова «жаль» цілком зрозуміле: «На жаль додався ще й біль». Тим паче, якщо між словами можна додати означення до цього іменника. Наприклад: «На превеликий жаль».
Внаслідок та «у результаті»: Внаслідок роздумів заміняємо канцеляризм «у результаті». Внаслідок — це прийменник, що утворений із поєднання непохідного прийменника «в» та іменника «наслідок». Такі складні слова треба писати разом. А прийменникова сполука «в результаті» пишеться завжди окремо.
З-поміж прийменників запам’ятайте «з-поміж». Складні прийменники, першою частиною яких є «з-» та «із-», пишуться через дефіс.
Я рахую решту. Поширена помилка, яку можна почути навіть у публічних промовах: «Я рахую» у значенні «Я вважаю». Це калька з російської. Варто запам’ятати українське слово «решта». У магазинах ми беремо «решту», а не «здачу». А замість «здача іспитів» правильно казати «складання іспитів».
Перекрутити можна мимохіть та мимохідь – це слова пароніми: два різні слова — два різні значення. Мимохіть — без певного наміру, ненароком, всупереч власній волі. Мимохідь — не зосереджуючись на чомусь; на бігу, по дорозі, мимо пройти тощо.
Протягом осені не стій на протязі. Ще одна типова помилка: калька з російської «на протязі чогось» замість «протягом чогось». Протяг — це потік повітря, що в замкненому просторі виникає через отвори, розташовані один проти одного: «У кімнаті — протяги». Коли ж маємо сказати щось про проміжок часу, слід говорити «протягом» або «впродовж».
Бракує знань, бо був відсутній на уроці. Відсутній — так ми кажемо зазвичай про істоту. Якщо ж чогось не вистачає, тоді краще сказати «бракує»: бракує коштів, бракує часу…
При нагоді ця річ стане мені в пригоді. Теж різні слова з різними значеннями, які регулярно плутають. «Нагода» — це зручні обставини, момент, який підходить для чогось. А ось «пригода» — це потреба, користь або ж несподівана подія. Тож речення можна пояснити так: «У потрібний момент ця річ буде мені корисною».
Навчаємо практичних навичок. Плутанина інколи виникає з відмінком іменника, який іде після дієслова «навчати». Навчати можна лише чогось, а не чомусь.
Брав участь та посів перше місце. Скальковану конструкцію «приймати участь» завжди варто замінювати на стилістично правильний варіант «брати участь», прийняти можна лікті зі столу. А місця не «займають», а «посідають».
Викладач дозволяє повторювати, бо це дає змогу запам’ятати. «Дозволяти» — це слово в українській мові переважно має значення «давати дозвіл». Якщо ж вживається не в прямому значенні, а йдеться про отриману можливість, краще використати варіант «давати змогу».
Перебувають біля школи, що розташована на вулиці. Слово «знаходитися» у значенні «десь перебувати, розміщуватися» не вживаємо. Замість цього є такі слова: «розташовуватися» — про географічне положення, «міститися» — входити до складу, бути всередині, «перебувати» — людям у певному місці.
Усе життя вивчаймо свою мову, любімо її, примножуймо і бережімо, плекаймо як рідную неньку, «політь бур’ян, чистіша від сльози вона хай буде…», писав М.Т. Рильський. Зі святом усіх вас!!!
Матеріал підготувала Котюк Г.І. ,
викладач української мови та літератури.
