Година пам’яті «Соняхи світла на полях української журби»
Україну огорнула непроглядна темрява, поранені та вбиті українські хлопці соняхами запалали на полях української журби. Майже щодня, в боротьбі з ворожими загарбниками, Україна втрачає своїх синів. Поля Донбасу у мирні часи були заквітчані соняхами, саме їх побачили українські бійці в липні-серпні 2014 року в Іловайську, Новоазовську, поблизу Аеропорту та на підступах до Луганська. У часи війни поля Донбасу розквітли ранами воронок від вибухів та соняхами яскравих життєвих доль, котрі дочасно обірвалися біля цих міст та сіл.
Мужньому захиснику України, нашому земляку Олександру Марчуку, присвячено годину пам’яті в медичному коледжі. На захід було запрошено батьків Олександра. Це мама, наша колега – Тетяна Аркадіївна та батько – Григорій Олександрович.
Годину пам’яті студенти розпочали виконанням Державного гімну України.
Їх син Олександр, як і багато інших синів, призваний на військову службу під час першої хвилі мобілізації в березні 2014 року. Почуття громадянського обов’язку та висока свідомість не дозволили йому залишатися осторонь подій, що почали відбуватися в державі. Тому він їде на Схід країни, де точаться криваві бої…
Саша з гідністю ніс бойову службу в лавах Збройних Сил України, був одним із кращих командирів механізованого взводу 5-ої роти, 30-ої окремої механізованої бригади. Молодий офіцер став втіленням відданої та жертовної служби своєму народу. Серед непроглядної темряви, він як і сотні інших бійців, соняхом запалав на полях української журби.
В історію нашого славного, тисячолітнього міста Новограда-Волинського цей день (2 вересня 2014 року) відтепер вписаний чорним рядком. Біля села Лутугине Луганської області, захищаючи Україну, під час мінометного обстрілу героїчно загинув наш земляк – лейтенант військової служби Збройних Сил України Олександр Марчук.
4 вересня 2014 року громада міста Новоград-Волинський провела героя в останню дорогу. Поховали 25-річного бійця 30-ї ОМБр на міському кладовищі в секторі для почесних поховань «Алея слави».
Указом Президента України Марчук Олександр Григорович нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно, 31 жовтня 2014 року)—за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
4 березня 2015 року на честь Олександра Марчука було встановлено меморіальну дошку на території Новоград-Волинського колегіуму, де він навчався. Олександр віддав своє життя за незалежність нашої держави, за наше щасливе майбутнє, за кожного з нас! У пам’яті земляків він назавжди залишиться мужнім героєм, який з честю виконав головний обов’язок чоловіків – захист рідної землі.
Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять Саші та інших наших земляків-захисників.
Затамувавши подих, студенти слухали розповідь про Олександра, переглянули знятий відеофільм «Ти йшов, щоб повернутись живим…», відеоролик розмови з ним у програмі на телеканалі «Інтер», а також про відкриття меморіальної дошки в колегіумі та відкриття меморіалу «Пам’ятний знак воїнам АТО» в Новограді-Волинському.
Про Олександра та інших загиблих воїнів написано чимало творів: поем, віршів, присвят. Свої авторські вірші прочитали студенти Саксіна Яна « Маки», Вікторія Полякова «Будем гідні ми Героїв!», Дарина Козачок «Ти Герой України!», а Вікторія Горобей прочитала вірш «Герою України», автором якого є Юрій Козир, головний лікар СЕС.
На заході прозвучали патріотичні пісні: «Мальви» в виконанні медсестри Людмила Повторейко, «Посіяла людству літа свої літечка житом…» – студентки Анни Лук’янової, «Мамо не плач» – Анастасії Гальчук, «Заспіваймо за Україну!» – Олександра Гурдіна.
Мама Тетяна Аркадіївна Марчук, мужня і сильна жінка, подякувала організаторам та студентам за вшанування пам’яті її сина, а також закликала всіх, щоб пам’ять про невинно убитих згуртувала живих, молодих, дала силу і волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на рідній землі. Нехай Звягельщина завжди пам’ятає своїх Героїв, імена яких викарбувані на долі нашого краю і залишаться найтрагічнішими сторінками нашої історії. Нехай запанує мир і спокій в нашій багатостраждальній Україні!
Тож будьмо гідними всіх Героїв, хто став на захист нашої Вітчизни і віддав за неї своє життя! Відповідаймо за свої вчинки, слова, поведінку, будьмо достойними представниками своєї нації з чесним і гордим ім’ям Українець!
Слава безсмертю хоробрих, які кличуть на подвиг живих! Слава Синам України! Героям слава!
