Вечір-реквієм «Шана за подвиг, вдячність за мир!»
ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Другої світової війни. Але кожного року в травні ми відзначаємо День Перемоги, і ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.
Вечір-реквієм, що проведено в медичному коледжі – це лише часточка великої данини пошани полеглим в Другій світовій війні. Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити ані десятиріччя, ані суспільні зміни.
Скільки життів забрала та страшна війна! Скільки доль зруйнувала вона! Нема жодної сім’ї в Україні, якої не торкалась війна своїм чорним крилом.
В грізні роки війни, більшу частину випускників школи медсестер, що діяла в Новограді-Волинському, було призвано до лав діючої армії. Вони пройшли фронтовими дорогами з неабиякою мужністю і витримкою, добротою та милосердям рятували мільйони людських життів, під несамовитими розривами бомб та снарядів витягали з поля бою поранених бійців, зупиняли кров, обробляли рани, по декілька діб не спали, асистуючи при операціях, чергуючи у військових шпиталях. У роки війни їх добра професійна підготовка, мужність і самопожертва допомогли зберегти життя та повернути в лави армії 72% поранених і хворих солдатів та офіцерів.
Серед перших випускників Новоград-Волинської школи медичних сестер 1936-1939 років була випускниця Ніна Панасівна Олійник. В липні 1941-го дороги війни привели її до Харкова, де формували евакогоспіталь № 3332. Там вперше й зустрілася зі своїми бойовими подругами, пліч-о-пліч з якими їй судилося пройти війну не лише до переможного 9 Травня 1945 року, але й до капітуляції Японії.
Саме завдяки таким скромним і водночас сильних духом людям, як Ніна Панасівна та її подруги, наш народ вистояв в тій жорстокій боротьбі з фашизмом і здобув Перемогу.
На вечір-реквієм було запрошено її доньку Тамару Миколаївну Олійник, голову обласної ради жінок Житомирщини. Своєю матусею та родиною Тамара Миколаївна завжди пишалася, адже саме батьки-трударі навчили її працювати сумлінно, віддано, з любов’ю до рідного краю. Не дивно, що в 2005 році за плідну громадську діяльність її нагороджено орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Тамара Олійник коротко розповіла про свою матір, про те, що обравши професію медика, вона все своє життя присвятила служінню медицині. Також подякувала директору коледжу Олені Володимирівні Солодовник за запрошення та передала в Музей історії медицини Новограда-Волинського нагороди своєї матері.
Присутні вшанували пам’ять всіх українців, які загинули в роки Другої світової війни, а також бійців, що загинули на сході України хвилиною мовчання…
Скільки б часу не минуло з травня 45-го, ми ніколи не забудемо тих, хто в тяжкі часи став на захист рідної землі, хто не жаліючи свого життя, рятував світ від фашистських загарбників. Ми високо цінуємо і шануємо наших героїв-визволителів, які показали героїчний приклад українського народу з вірою в перемогу і незалежність нашої країни.
На вечорі-реквіємі прозвучали пісні: «Мамо, не плач, я повернусь весною», «Спасибі вам фронтовики», «Журавлі», «Перемога».
Брати Олександр та Геннадій Гурдіни заспівали пісню «Ты же выжил солдат».
Ми щиро вітаємо всіх зі святом Великої Перемоги і Днем пам’яті та примирення! Ми вклоняємося ветеранам! Ми завжди будемо пам’ятати про подвиг загиблих! Миру всім нам на нашій рідній землі, на нашій вільній Україні!
