14 червня – Всесвітній день донора крові
Ще в сиву давнину люди лікувалися кров’ю тварин. Так, Гіппократ радив хворим, з порушеною психікою, пити кров здорових людей. Приклади про подібне лікування зустрічаємо у творах Плінія і Цельса, де повідомлялося, що хворі на епілепсію і люди похилого віку пили кров умираючих гладіаторів. Вважалося, що кров – це чудодійна рідина, варто тільки її правильно застосувати, і життя можна продовжити на багато років, а той, хто вип’є кров – замінить ту, що була втрачена. Так це чи ні – стверджувати важко.
Однак, у сучасній медицині при лікуванні багатьох захворювань конче необхідно застосовувати препарати крові. Щомиті в усьому світі виникає необхідність переливати кров за життєвими показаннями. Так у травні 2005 р., в ході Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я одностайно було прийнято заяву про підтримку добровільного донорства крові. У резолюції постановили: щорічно проводити Всесвітній день донора 14 червня. Це дозволить глибше усвідомити значення добровільної здачі крові і сподіватися, що більше людей стануть постійними донорами. Основна мета Міжнародного свята не тільки залучити нових донорів, а також – відзначити учасників і подякувати тим, хто добровільно здає кров, усвідомлюючи, що рятує чиєсь життя, не отримуючи за це винагороди.
Що ж таке донорство ? Це не лише добровільний акт здачі крові та її компонентів для лікування, воно виховує в людині високі моральні принципи: гуманізм, доброту, чуйність, патріотизм. В останнє десятиліття донорство переживає значний спад, і це пов’язано зі складним соціально-економічним станом, погіршенням демографічної ситуації, ліквідацією колишньої планової системи організації галузі, фактично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, не виконанням державних пільгових зобов’язань перед донорами, вкрай незадовільним фінансуванням установ служби крові. Загальна кількість донорів в останні роки зменшилася майже удвічі . Потреба клінічної медицини в препаратах крові задовольняється на 17-25% від нормативів ВООЗ.
Донорів завжди цінували в Україні: 1952 року в Радянському Союзі було засновано звання “Почесний донор СРСР”, у 1995 році – „Почесний донор України”, а у 2001 році – „Заслужений донор України”. Нині в Україні є більше 50 тисяч чоловік, що набули статусу „Почесний донор України” і 16 – „Заслужених донорів України”, а це люди, які безкоштовно здали кров або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.
Зменшення кількості донорів характерне не лише для України, але й в цілому у світі. Нині в Україні для 98% хворих, які потребують кров, донорами стають родичі та знайомі пацієнтів. А це не правильно. Варто залучати до донорства якомога більше здорових громадян, які б допомагали рятувати людські життя. Ця проблема стосується кожного і стає однією з пріоритетних для держави.
Ми сподіваємося, що студенти нашого коледжу стануть новим поколінням донорів крові, і гордо нестимуть святу місію – віддати свою безпечну кров для порятунку людського життя.
